Схема метро Києва:
пілотна версія для вагонів готова
Щойно ми передали метрополітену на друк пілотну версію схеми, яка з’явиться у кількох поїздах метро. У цій статті ми детально розповімо, що саме змінилося (передусім — завдяки вашій критиці та порадам) порівняно із першою версією.
Для тих, хто не читав статтю про першу версію:
Отже, ця схема — результат спільної роботи дизайнерів-волонтерів ініціативи «Агенти змін» та понад 5-тисячної спільноти у фейсбуці, яка критикувала, радила, шукала помилки у першій версії, і в такий спосіб допомогла зробити схему набагато краще. Результат нашої з вами роботи днями можна буде побачити у деяких вагонах, і ми сподіваємось на відгуки людей вже про реальну схему, а не про картинку на моніторі. А тепер, вйо до схеми!
Ось попередня та актуальна схема разом, ліворуч — для контрасту, стара офіційна схема:
А ще можна накласти актуальну версію на попередню,
так зручніше порівнювати:
Але найкращий спосіб роздивитися схему — побачити на власні очі. За кілька днів це можна буде зробити у вагонах деяких поїздів Червоної лінії, а вже відсьогодні — у креативному просторі «Часопис».
В чому головні зміни
та заради чого вони зроблені?
Ближче до географії
Левову частку критики прийняла на себе західна частина червоної гілки метро, яка невдало повертала на північ.
Загнути лінії на кінцях — це спосіб зробити схему компактнішою, а відтак — збільшити її та вмістити на ту саму площу написи більшого розміру. Більший розмір написів— більше людей зможуть прочитати схему. Ближче до реальної географії — більше задоволених киян, добре обізнаних в географії. Але ж схема — для не дуже добре обізнаних, а часто — й для зовсім необізнаних.
Ми витратили немало часу на дискусії про те, що це схема, а не карта, і читабельність набагато важливіше від географії. Ми й далі так вважаємо, але зрештою, будь-яке обмеження — це лише дизайнерська задача. Довелося перемалювати пів-схеми.
Трохи магії, і нам вдалося не тільки позбутися повороту лінії на північ без втрати читабельності, але й збільшити при цьому розмір всіх написів.
Читабельність
Розмір тексту в назвах станцій збільшився. Тепер висота рядкових літер 4,55 мм (було 4,2). Чи це багато? Так, це дуже багато. Ви зможете оцінити, це, коли побачите у вагонах. Порівняно із старою схемою:
Говорячи про написи, хочеться окремо зупинитися на шрифті, оскільки в попередній статті ми не торкнулися цієї теми. Ми використовуємо шрифт Proba Nav, який спеціально для «Агентів змін» розробив киянин Андрій Константинов на основі свого шрифту Proba Pro.
На наше прохання Андрій адаптував шрифт до специфічних потреб навігації: збільшив висоту рядкових літер, зробив альтернативні написи цифр 1 та 3 (щоб були менш схожі на літери З та l). В інших деталях шрифт Андрія й так проходив тест на придатність до навігації.
Один з таких тестів — напис Illinska. У більшості шрифтів (включно із Myriad, який використовується на старій схемі) літери I та l однакові чи майже однакові.
Збільшився не лише розмір написів, а й найважливіші для туристів позначки. Ми змінили піктограми аеропортів та вокзалів: вони стали більшими та позбулися темного фону, який ускладнює впізнавання знаку в малих розмірах.
Зменшення інформаційного шуму:
Є час додавати інформацію, а є час прибирати її. Маршрути швидкісного трамваю тепер позначені одним кольором, а не кожний окремим, як раніше. Мінус чотири кольори на схемі. Лінії стали тонкіші.
Зайві кольори тепер не відволікають
від головного: метро.
На великих складних схемах людині важко концентрувати свою увагу на тому, що їй потрібно: забагато відволікаючої інформації. Прибрати цю інформацію не можна: вона важлива для інших пасажирів. Вихід полягає у тому, щоб тонко налаштувати розміри, колір та накреслення одного шрифта для різних видів інформації, і в такий спосіб досягти ефекту, коли вони розпадаються на різні інформаційні шари. Чим більша різниця в розмірі, накресленні, товщині ліній між метро та усім іншим, тим легше переключати свою увагу та фокусуватися на тому, що потрібно в цей момент.
Ми обрали для другорядних написів (станції швидкісного трамваю та електрички) тонкіше накреслення, завдяки чому назви станцій метро вийшли на передній план.
Інформативність
На схемі з’явився 9–й тролейбус від Льва Толстого через метро «Університет» до аеропорту «Київ». Дякуємо всім, хто звернув увагу на його відсутність на попередній версії схеми. Також позначили можливість пересісти з Караваєвих Дач на 22-й тролейбус до аеропорту.
Тут варто відповісти на декілька поширених питань щодо інформативності схеми:
- Чому позначені не всі автовокзали?
Якщо додавати все, схема перетвориться на нечитабельне місиво. На схемі має бути те, що дійсно найважливіше. Серед автовокзалів ми лишили тільки ті, які мають міжрегіональні та міжнародні рейси: Центральний, «Київ» та «Видубичі». Так, ми знаємо, що міжнародні автобусні рейси заходять на «Дачну», але більшість цих автобусів їде далі до вокзалу, на автостанцію «Київ». - Чому позначені тільки трамваї 1, 2, 3, 4, 5?
Тому що це схема швидкісного транспорту, який не залежить від заторів. Швидкісний трамвай є таким транспортом, звичані трамваї — ні. Якщо додавати решту трамваїв, то треба додавати всі автобуси з тролейбусами.
Зручність використання
Контактна інформація переїхала із верхньої частини схеми у нижню. Це дозволило посунути всю схему догори, отже, нижні частини синьої та зеленої гілок отримали більше шансів не заховатися за макітрами сидячих пасажирів.
Також ми перенесли позначення берегів Дніпра у верхню частину схеми — так їх легше знайти.
Аеропорт Бориспіль з’явився на схемі у вигляді повноправної позначки, а не напрямку до нього, як це було раніше. Дійсно, насправді аеропорт знаходиться за містом, далеко від точки, де він позначений.
Але людина, якій потрібен аеропорт, шукає на схемі саме його, а вже тоді знаходить за лініями, з яких станцій можна його дістатися. З цих причин позначки аеропортів збільшені та подані в інакший спосіб, ніж вокзали та автостанції.
Пару слів про легенду в нижній частині схеми. По-перше, там з’явилися позначки, яких раніше не було, і пояснення до них (аеропорти, вокзали, станції з ліфтами).
По-друге, там з’явився QR-код. Він містить посилання http://metro.kiev.ua/qr/ яке на момент публікації ще не працює. За цим посилання буде схема, яку можна скачати на смартфон. До QR-кодів розповсюджене скептичне ставлення: мовляв, ними користуються надто мало людей, а отже, вони не варті місця, яке займають.
Але, оскільки це поки що пілотна, а не масова версія схеми, чому б не зробити експеримент і не порахувати, скільки людей скористаються QR-кодом?
Будемо мати статистику, і тоді, можливо, додамо код на фінальну версію. Коли у метрополітена буде свій мобільний додаток, можна зробити посилання на нього. Саме з цих причин ми зробили універсальне посилання у коді: можна змінювати переадресацію, але сам код залишиться тим самим, передруковувати схеми не треба.
Виправлення помилок
Як і в будь-якій ранній версії, в попередній версії схеми були помилки. У чому велика перевага публічного обговорення — всі (сподіваємось) помилки помічені, а отже — виправлені. Дякуємо всім. Всі помилки перераховувати не будемо: все, що ми отримали в листах та коментарях, виправлено. Зупинимось на деяких принципових моментах, таких, де ми змінили свою думку під тиском аргументів критиків і таких, де виправлення можуть бути спірними.
Експерименти з транслітерацією припинено.
В попередній версії ми намагалися полегшити життя іноземцям:
Ми порушуємо правила транслітерації у випадках знайомих коренів, наприклад, пишемо Hydropark та Academmistechko — вимова не змінюється, а слово стає для іноземця знайомим та простішим для запамя’товування.
В цій версії ми відмовились від подібних експериментів, бо зрозуміли, що цей шлях далеко нас заведе, наступними будуть Polytechnichnyi Institut і т.і. Повернулись до точного дотримання стандарту транслітерації УКППТ-1996. Також ми порадились з іноземцями і відмовились від транслітерування цифр у назвах: виправили Troieschyna-Dva на Troieschyna-2.
Доречі, про Троєщину: незважаючи на те, що там кросплатформова пересадка, ми позначили станції трамвая та електрички окремо, щоб вони виглядали так само, як інші пересадки між різними видами транспорту, де при пересадці треба купувати квиток.
Були деякі спірні моменти щодо правильного написання назв, що складаються із двох слів. Орієнтувалися на найбільш авторитетний довідник: чинний Правопис 2007 р. Таким чином виправлені Золоті Ворота, Червоний Хутір, Караваєві Дачі. Існують спірні назви типу Дружби народів та Палац спорту, і ми просто довірились нашим літредакторам. До того, як пілотна версія схеми стане офіційною і розповсюдиться по всіх вагонах, ще є час і ми попросимо метрополітен офіційно звернутися за роз’ясненнями до Інституту української мови НАН України.
Вишенька на торті
Лінії метро накладаються одна на одну відповідно до глибини закладення. Звісно, це не має жодного значення для орієнтування. Але це важливо для Олега Тоцького і нас☺
Також на схемі є невеличке «пасхальне яйце».
Воно неглибоко заховано, так що, ми впевнені, ви знайдете самі.
Що далі?
Як тільки метрополітен надрукує пілотні схеми (сподіваємось, ще до кінця місяця), вони з’являться в кількох потягах. У верхній частині схем буде така смуга:
Ми розраховуємо зібрати відгуки пасажирів метро, які побачать схему не на екрані комп’ютерів, а у вагонах. Але, якщо ви побачили помилки, або маєте свої поради, будь ласка, напишіть на metromap@a3.kiev.ua
Коли всі відгуки пасажирів будуть вивчені, ми зробимо фінальну версію, яка з’явиться в усіх вагонах київського метро.
І наприкінці — подяки: окрім кількох тисяч наших читачів, ми радилися із такими фахівцями, як Михаїл Кврівішвілі (автор нової офіційної схеми транспорту Бостона, США), Кемерон Бут (автор нової офіційної схеми транспорту Вашингтону, США), Ілля Бірман (фіналіст конкурсу на кращу схему московского метро), арт-директори Студії Лєбєдєва Сергій Стебліна та Людвіг Бистроновський. Дякуємо їм!
